зійти з корабля

зійти з корабля — to land, to go on shore

зійти зі сцени — to leave the stage; to quit the stage

зійти з дороги — to step aside, to get out of the way

сніг зійшов — the snow has melted

зійти кров'ю — to bleed to death

sharp walk — швидка ходьба

to go for a walk — піти погуляти; вийти на прогулянку

to take a walk — прогулятися

to go at a walk — іти кроком

this is my favourite walk — це моє улюблене місце для прогулянок

to walk in step — іти в ногу

to walk one's dog — вигулювати собаку, гуляти з собакою

to walk after the spirit — жити духовним життям

walk about — прогулюватися, походжати

walk abroad — бродити

walk around — блукати, бродити; ходити околясом

walk away — піти геть; відходити, відводити; обігнати; залишити позаду; поцупити, украсти

walk backward(s) — відступати; задкувати

walk down — спускатися, сходити

walk in — входити, заходити

please walk in — будь ласка, заходьте

walk off — іти геть; відходити; відводити; поцупити, украсти

to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

to walk the hospitals — проходити практику в лікарні

to walk the floor — ходити туди й сюди

shall we walk it? — підемо пішки?

to go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку

to go at a walk — йти кроком

the horse dropped into a walk — кінь перейшов на крок

elastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода

shambling walk — човгання, човгаюча хода

a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея

people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві

people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/

long-distance walk — спортивна ходьба на довгі дистанції

"fast-slow" walk — ходьба змінним темпом

random walk — випадкове блукання

to walk along the road — йти по дорозі

shall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися

to walk about the room — проходжуватися по кімнаті

he walked his bicycle up the hill — він вів велосипед при підйомі в гору

to walk in love — бібл. поступати по любові

to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом

walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті

to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям

to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити

walk while you have the light — ходіть, поки є світло

to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом

to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

to walk the floor — ходити назад, вперед

to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд

to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті

to walk tall — триматися самовпевнено

don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій

to go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку

to go at a walk — йти кроком

the horse dropped into a walk — кінь перейшов на крок

elastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода

shambling walk — човгання, човгаюча хода

a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея

people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві

people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/

long-distance walk — спортивна ходьба на довгі дистанції

"fast-slow" walk — ходьба змінним темпом

random walk — випадкове блукання

to walk along the road — йти по дорозі

shall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися

to walk about the room — проходжуватися по кімнаті

he walked his bicycle up the hill — він вів велосипед при підйомі в гору

to walk in love — бібл. поступати по любові

to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом

walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті

to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям

to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити

walk while you have the light — ходіть, поки є світло

to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом

to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

to walk the floor — ходити назад, вперед

to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд

to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті

to walk tall — триматися самовпевнено

don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій

\наём м рабо́чей си́лы — найма́ння (найняття́, найм) робо́чої си́ли

го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

по грани́це — вздовж кордо́ну

по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

по места́м! — на місця́!

ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

связа́ть по рука́м — и

нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

по по́воду — з при́воду

по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

схо́дный по вку́су — и

по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

называ́ть по и́мени — и

о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

по а́дресу — на адре́су

по ви́ду — на ви́гляд

по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

по его́ зо́ву — на його́ за́клик

по зака́зу — на замо́влення

по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

по заслу́ге — по заслу́зі

получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

по образцу́ — за зразко́м

по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

по приме́ру — за при́кладом

по про́сьбе — на проха́ння

по свиде́тельству — за сві́дченням

по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

по старшинству́ — за старшинство́м

по тре́бованию — на вимо́гу

пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

по желе́зной доро́ге — залізни́цею

по по́чте — по́штою

о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

по знако́мству — через знайо́мство

по ине́рции — за іне́рцією

по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

по принужде́нию — з при́мусу

по причи́не чего́ — через що

по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

по ноча́м — ноча́ми

по о́сени — восени́

по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

по ло́жке — по ло́жці

коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

по ду́шу — по ду́шу

ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

по́ два (две) — по два́ (дві́)

по две́сти — по дві́сті

по́ двое — по дво́є; особо

по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

арбаның алды — передо́к теле́ги

көзгенең алдын да, артын да яхшылап сөртү — хороше́нько протере́ть лицеву́ю и оборо́тную сто́роны зе́ркала

күлмәкнең алды чигешле — пла́тье спе́реди вы́шито; пе́ред пла́тья вы́шит

машинаның алды канауга төшкән — пе́ред (передо́к) маши́ны сошёл (сел) в кана́ву

шкафның алды буялган — шкаф спе́реди покра́шен

бөтен алдыма он буялды — я весь вы́мазался спе́реди муко́й

алдыңа ал әле баланы — возьми́-ка ребёнка к себе́ на коле́ни

әбисе алдыннан бер дә төшми ул — он не схо́дит с коле́н свое́й ба́бушки

ул гармунын алдына куеп уйнап җибәрде — он взял гармо́нь на коле́ни и заигра́л

кузгалакны алдыма (алга) җыйдым — я набрала́ щавеля́ в подо́л

бинаның алдын бизәү — укра́сить фаса́д зда́ния

атларның алларына печән салу — дать се́на лошадя́м

барган транспортның алдыннан үтәргә маташма — не пыта́йся пройти́ впереди́ дви́жущегося тра́нспорта

баскыч алларын себереп алу — подмести́ у (вокру́г) крыльца́

витрина алларын якты тоту — содержа́ть витри́ны освещёнными; пе́ред витри́нами всегда́ име́ть свет

театр алды тулы яшьләр — пе́ред теа́тром (напро́тив теа́тра) полно́ молодёжи

үз алдыңдагын гына ал, кеше алдына үрелмә — бери́ то́лько то, что пе́ред тобо́й, не тяни́сь к тому́, что пе́ред други́ми

кил, минем алдыма (алга) бас — станови́сь впереди́ (спе́реди) меня́ (передо мно́й)

демонстрациянең алды еракмы моннан? — далеко́ отсю́да голова́ (пе́рвый ряд) демонстра́ции?

чиратның алды кайда? — где нача́ло о́череди?

бу минем ал, үзем чабам — э́то мой заго́н, сам скошу́

алларыбызны бетерми кайтмыйбыз — не пойдём домо́й, пока́ не зако́нчим свои́ по́лосы

революция алды — кану́н (преддве́рье) револю́ции

сугыш алды еллары — предвое́нные го́ды; го́ды пе́ред войно́й

сайлау алды җыелышлары — предвы́борные собра́ния

таң алды — вре́мя пе́ред рассве́том; предрассве́тная пора́

Каспий алды түбәнлеге — Прикаспи́йская ни́зменность

Урал алды — Предура́лье

музей алдына җыелу — собра́ться пе́ред музе́ем

көзге алдына килү — подойти́ к зе́ркалу

халык алдына чыгу — вы́йти к лю́дям; выступа́ть пе́ред пу́бликой

трибуна алдына чыгып басу — вы́йти на трибу́ну

халык алдында җаваплы булу — быть отве́тственным пе́ред наро́дом

кыенлыклар алдында каушап калмау — не робе́ть пе́ред тру́дностями

шаһитлар алдында әйтү — сказа́ть при свиде́телях (в прису́тствии свиде́телей)

сез директорга безнең алдыбыздан гына кереп чыгыгыз — вы посети́те дире́ктора непосре́дственно пе́ред на́ми (до нас)

билетны минем алдан гына алды ул — он купи́л биле́т то́лько что пе́редо мной (до меня́)

армиягә китәр алдыннан — пе́ред ухо́дом в а́рмию

ятыр алдыннан йөреп керү — прогуля́ться перед сно́м

кинога сеанс башланыр алдыннан гына килеп керү — прийти́ в кино́ пе́ред са́мым нача́лом сеа́нса

юбилей алдыннан — пе́ред юбиле́ем; накану́не (в кану́н) юбиле́я

концерт алдыннан бирелгән телевизион тапшыру — телевизио́нная переда́ча, состоя́вшаяся до конце́рта

даруны йокы алдыннан эчү — пить лека́рство перед сно́м (до сна)

зур фәнни ачышлар алдыннан — в кану́н (преддве́рии) кру́пных нау́чных откры́тий

ял көне алдыннан балыкка бару — под выходно́й день сходи́ть на рыба́лку

ал аяк — пере́дняя нога́ (ла́па)

ал сан — пере́дняя часть (ту́ши)

ал шәфәкъ — мали́новая (а́лая) заря́

ал яулык — а́лый плато́к

ал төс — ро́зовый цвет

ал кеш — благоро́дный со́боль

ал тәхет — высо́кий трон

ал балдак — чуде́сное кольцо́

ал көзге — волше́бное зе́ркало

from the beginning of time — від створення світу

space and time — простір і час

all the time — весь час

as old as time — старий як світ

Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

a long time — тривалий час

a short time — короткий час

some time — деякий час

for a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу

for vacation time — на час канікул

after a time — через деякий час

in a short time — незабаром

in no time, in less than no time — дуже швидко, умить

at that time — у той час

for the time — на цей час

for the time being — поки що; до певного часу

at one time — колись

one time and another — іноді, час від часу

at no time — ніколи

there is no time to lose — не можна гаяти ні хвилини

at this time of the year — в цю пору року

what is the time?, what time is it? — котра година?

what time do you make it? — котра година на вашому годиннику?

at one time — одночасно

at the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно

ahead of time, before one's time — раніше строку

behind time — пізно, із запізненням

in due time — своєчасно

it's about time — пора

time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається

she is near her time — вона скоро народить

his time has come — настав час йому умирати

peace time — мирний час

war time — воєнний час

from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен

the time of Shakespeare — епоха Шекспіра

the time of universal peace — ера загального миру

at his time of life — в його віці, в його роки

it was before her time — це було до ЇЇ народження

to waste one's time — марнувати час

to save time — заощаджувати час

I have no time to spare — у мене немає вільного часу

double time — подвійна плата за понаднормову працю

to watch one's time — чекати слушного моменту

every time — щоразу, кожного разу

last time — минулого разу

this time — цього разу

next time — наступного разу

at a time — разом, одночасно

time after time — повторно, тисячу разів

time and again — знову й знову

from time to time — час від часу

nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків

many times as large — у багато разів більше

time bomb — бомба сповільненої дії

time factor — фактор часу

time marker — відмітчик часу

time study — хронометраж

between times — іноді

at the same time — проте

to do time — відбувати ув'язнення

that's the time of day! — ось такі справи!

against time — а) у межах визначеного часу

to talk against time — намагатися додержувати регламенту

to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд

to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час

to talk against time — говорити, щоб виграти час

in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом

all in good time — на все свій час

in bad time — невчасно; пізно, із запізненням

to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією

to make good time — швидко подолати певну відстань

time cures all things — час — найкращий лікар

the publication of the book was well timed — книга була опублікована в слушний момент

the train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку

to time one's steps to the music — танцювати в такт з музикою

absolute [relative, objective] time — абсолютний час

space and time — простір, час

from the beginning of time — зі створення світу

to the end of time — до кінця світу

as old as time — старий як світ

to bear the test of time — витримувати випробування часом

time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

time flies — час біжить

time presses /is short/ — час не терпить

time hangs heavy on one's hands — час повільно тягнеться

time is precious — час дорогоцінний

the unity of time — театр, єдність часу

Moscow time — московський час

Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

astronomical time — астрономічний час

sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

estimated time — розрахунковий час

real time — реальний масштаб часу

a long [a short] time — тривалий [короткий]час

a long time ago — багато років тому

after a long time — багато часу потому

it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

some time — якийсь час

they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

one time and another — якось; час від часу

idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

after a time — через якийсь час

at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

for vacation time — на час канікул

for the time — на цей час

in a short time — незабаром

in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

in two weeks' time — через два тижні

within the required time — протягом необхідного часу

sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

to fix /to appoint/ a time — призначити час

to look at the time — подивитися на годинник

what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

some time — у якийсь момент, у якийсь час

at times — часом, час від часу

at the time of delivery — у момент пологів

at a given time — у певний момент

at the fixed time — у призначений час

at any other time — у будь-який інший час

at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

between times — іноді, часом

by the time — до цього часу

on time = in time — [ порівн. О]

to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

in due time — у свій час, вчасно

ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

the time is up — строк минув

to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

in good time — згодом, із часом

you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

all in good- yce y — свій час

in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

once upon a time — давним-давно; колись

once upon a time there lived a king — давно жив-був король

to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

to kill time — вбивати час

to make time — поспішати, квапитися

to make good time — швидко подолати певну відстань

to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

to do time — відбувати тюремне ув'язнення

to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

time cures all things — час - кращий лікар

time and tide wait for no man — час не чекає

time lock — замок з годинниковим механізмом

to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

the remark was well timed — зауваження було зроблено дуже до речі

to time the speed or work — хронометрувати трудовий процес

to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

to get [down] to [at] the bottom of — дійти́ до су́ті спра́ви

good at [the] bottom — по су́ті до́брий

to be at the bottom of smth. — бу́ти спра́вжньою причи́ною чого́сь

from the bottom of the heart — від щи́рого се́рця

to knock the bottom out an argument — спростува́ти аргуме́нт; розстро́їти пла́ни

to stand on one's own bottom — бу́ти незале́жним

bottom price — кра́йня ціна́

one's bottom dollar — оста́нній до́лар, оста́ння копі́йка

to go to the bottom — піти на дно

to get to the bottom — дійти до суті справи

he is a good man at bottom — за вдачею він добра людина

at the bottom of the heart — у глибині душі

from the bottom of the heart — від щирого серця

to knock the bottom out of an argument — розстроїти плани, спростувати аргумент

to stand on one's own bottom — бути незалежним

bottoms up! — пий до дна!

bottom price — крайня ціна

bottom dollar — останній долар, остання копійка

склад відкритого зберігання — yard

склад готових виробів — finished store

склад заготовок — stockyard

склад матеріалів — stock room

склад металобрухту — scrap yard

склад пиломатеріалів — lumber yard, timber yard

митний склад — bonded warehouse

здати в склад на зберігання — to warehouse

на складі — in storage

професорсько-викладацький склад — teaching staff

рядовий склад — rank

склад присяжних — panel

бути в повному складі — to have a full complement

піти в повному складі — to leave in a body

соціальний склад — social structure

хімічний склад — chemical composition

склад суміші — mixing ratio, mix proportion, proportion of mixture

склад злочину юр. — body of the crime; corpus delicti лат.

наголошений склад — stressed syllable

розбивати на склади — to syllabify, to syllabize

арттан этү — толка́ть (подтолкну́ть) сза́ди

артыңа мендәр куй — положи́ за́ спину поду́шку

нигә артыңа яшерәсең уенчыгыңны? — почему́ пря́чешь игру́шку за́ спину?

шкафның алдын буяган, арты буяусыз — шкаф спе́реди покра́шен, а сза́ди (с обра́тной стороны́) - нет

дәфтәр артындагы тапкырлау таблицалары — табли́ца умноже́ния на обра́тной (оборо́тной) стороне́ тетра́ди

машинаның артына беркетелгән номерлар — номера́, прикреплённые сза́ди маши́ны

арбаның артына ябышып — ухвати́вшись за задо́к (зад) теле́ги

пинҗәкне урындык артына элү — пове́сить пиджа́к на спи́нку сту́ла

кресло артына таяну — облокоти́ться о спи́нку кре́сла

арты тапталып беткән тапочка — та́почка со сто́птанным за́дником

арты ничек булыр соң бу эшнең? — а како́в же бу́дет коне́ц (после́дствие) э́той зате́и?

арты хәерле (яхшы) булсын — чтоб ко́нчилось (заверши́лось) благополу́чно (хорошо́); пусть ко́нчится добро́м

елга арты — заре́чье

Казан арты — Заказа́нье

Кавказ арты республикалары — закавка́зские респу́блики

бәйрәм арты көннәре — послепра́здничные дни

сугыш арты еллары — послевое́нные го́ды

утырыш арты утырыш — заседа́ние за заседа́нием

көн арты көн үтә — прохо́дит день за днём

рәхмәт арты рәхмәт алу — получа́ть благода́рность за благода́рностью

синең арты булырмын — я за тобо́й (по́сле тебя́) бу́ду

артымда сөйләгән сүзгә игътибар итмәскә тырышам мин — на то, что говоря́т за мое́й спино́й, стара́юсь не обраща́ть внима́ния

вокзал артына чыгу — вы́йти за вокза́л

велосипедны койма артына сөяү — прислони́ть велосипе́д за забо́ром

куаклар артына яшеренү — спря́таться за кусты́

клуб артында - бакча — за клу́бом - сад

бу күренеш артында нәрсә ята? — что кро́ется за э́тим явле́нием?

аның артында озын чират — за ним дли́нная о́чередь

артымда кыштырдау ишетелеп китте — за спино́й у меня́ послы́шался шо́рох; позади́ (меня́) послы́шался шо́рох

депутат артында халык тора — за депута́том стои́т наро́д; за спино́й депута́та стои́т наро́д

сезнең арттан барабыз — идём за ва́ми; идём сле́дом (за ва́ми)

йөгер артларыннан — беги́ вслед; беги́ за ни́ми вдого́нку

безнең арттан алырсыз — полу́чите по́сле нас (за на́ми)

синең чират минем арттан (артымнан) булыр — твоя́ о́чередь бу́дет за мной (по́сле меня́; позади́ меня́)

берәүнең артыннан кычкырып калу — кри́кнуть кому́-то вдого́нку

ашаган артыннан ук — сра́зу по́сле еды́

чәчү артыннан бүтән эшләр башлана — вслед за се́вом начина́ются други́е рабо́ты

машина артыннан төтен боҗралары калдырып чаба — маши́на мчи́тся, оставля́я позади́ (себя́) ко́льца ды́ма

бия артыннан колыны бара — за кобы́лой идёт её жеребёнок; позади́ (сза́ди) кобы́лы идёт её жеребёнок

юл бара биек таулар артыннан — доро́га идёт за высо́кими гора́ми

дан артыннан куу — гна́ться за сла́вой

олау артыннан олау үтеп тора — прохо́дит подво́да за подво́дой

балык артыннан балыкны алып кына тора — так и выта́скивает ры́бу за ры́бой

урман артыннан трактор дөбердәве ишетелде — из-за ле́са донёсся гро́хот тра́ктора

артка әйләнеп (борылып) карарга (да) өлгермәү — не успе́ть огляну́ться

арттан караганда беренче — пе́рвый сза́ди, после́дний

арт тәгәрмәч — за́днее колесо́

арт кесә — за́дний карма́шек (карма́н)

автобусның арт ишеге — за́дние две́ри авто́буса

арт капка — за́дние воро́та

бинаның арт ягы — за́дняя сторона́ зда́ния

витринаның арт ягы — обра́тная сторона́ витри́ны

арт аяк белән йөрү — ходи́ть (стоя́ть) на за́дних ла́пках

арт ягы йомшак (сыек) — ненадёжный, сла́бый

bajar de precio — пони́зиться, упа́сть в цене́

bajar de categoría — быть пони́женным в ра́нге, разря́де

hay que bajar un poco el cuadro — карти́ну ну́жно переве́сить пони́же

bajar el precio — сни́зить це́ну

bajar el tono del receptor — уба́вить звук приёмника

bajar la voz — пони́зить го́лос

l'entrée en vigueur — вступле́ние в си́лу

tomber ses adversaires — положи́ть свои́х проти́вников на о́бе лопа́тки

tomber la veste — сбро́сить <ски́нуть> ку́ртку